Великий державний герб України.

Думки про державну символіку.

Нещодавно Кабінет Міністрів України затвердив зображення великого державного герба України. Після прийняття відповідного рішення Верховною Радою України наша держава вже офіційно отримає свого великого державного герба. На сторінках деяких Інтернет-видань можна було прочитати коментарі як фахівців, так і людей хоч і відомих, але дуже далеких від геральдики. Як на мою думку, то такі речі мають коментувати або спеціалісти з геральдики, або дизайнери та художники. Погоджуючись з тезою, що символи правлять Світом, мусимо визнати створення державної символіки важливою справою, та констатувати відсутність прагнення владної верхівки в залученні широкої мистецької громадськості до вирішення цієї задачі. Думаю, що зараз ламати списи в дискусіях про гарні рішення та недоліки цього герба мабуть вже недоцільно. То ж маємо те, що маємо.

Малий державний герб України Великий державний герб України
Малий та великий державні герби України.

Як ми можемо бачити на малюнку, ключовим елементом великого державного герба України є малий Герб, в основі якого лежить так званий Тризуб. В літературі та в Інтернеті є багато трактувань цього символу, вони загально відомі, з нами знайомі всі хто цікавляться даною проблематикою. Нещодавно мене зацікавило оригінальне і глибоко вмотивоване трактування цього символу описане в книзі «ОРІЯНСТВО. Українська духовна мудрість, або Роздуми про Щастя» автором якої є громадянин Сполучених Штатів Америки українського походження Микола Пономаренко. З люб'язного дозволу вельмишановного автора цитую по оригіналу.

«ТРИСУТТЯ часто називають ТРИЗУБОМ, що невірно. ТРИСУТТЯ є унікальним знаменитим Українським знаком-символом, якого не має жодна нація світу і який несе глибокий закодований зміст — ТРИ СУТНОСТІ, тому і зветься «Трисуття». Це є Дерево Життя, в якому об'єднані Три Суті — Яв, Нав і Прав — міфологічні архетипи слов'янської мудрості.

Трисуття має горизонтальну лінію, яка символізує розділення світу на Явний (над Землею) і Навний (підземний, або захований) світи. Явний світ є життям людини н землі, а Навний є світом пращурів, померлих родичів, мудрістю віків.

Життя народжується із «зерна», яке ніби посаджене у «землю» — змістовно ділить світ між живими і мертвими. Підземна частина зерна Нав — дух предків, із якого виходить, род-иться явне життя Яв — центральний росток у Трисутності. Це явне життя направляється з двох сторін складною структурою Прав — законів, правди життя. Прав є направляючою сутністю, яка ніби виростає із досвіду і мудрості пращурів Нав і яка є непохитна, як два ножі, що направляють Яв-не життя.»


Микола Пономаренко«ОРІЯНСТВО. Українська духовна мудрість, або Роздуми про Щастя» — Київ: Геопринт, 2008. — ISBN 978-966-7863-80-7

Говорячи про герб, не можна також не торкнутися теми державного прапора, оскільки він невід'ємно пов'язаний з геральдикою і його кольори присутні на малому гербі та на великому гербі в вигляді стрічки. Свій прапор ми традиційно називаємо «жовто-блакитним», що на мові геральдики (науки про герби) та вексилології (науки про прапори) має означати:
- жовтий колір є головним, оскільки він в описі прапору називається першим і зображується зверху;
- блакитний колір є допоміжним, в опису прапора він називається другим, зображується знизу та є тлом для гербових зображень.

Державний прапор

Але на офіційному прапорі України зверху розміщено синій колір, а знизу — жовтий. Звідси, за законами геральдики, маючи «перевернутий» за кольорами державний прапор ми мали б зображувати і малий державний герб як синій тризуб на жовтому тлі, а не навпаки. Маємо явну невідповідність існуючого прапора та зображення малого герба законам геральдики.

У березні 1918 року Центральна рада затвердила жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки.

18 січня 1918 року міністр морських справ УНР Д. Антонович запропонував затвердити Український морський прапор. Він мав такий вигляд: дві смуги: вгорі — жовта, внизу — синя із золотим тризубом і хрестом.

Перший прапор УНР — жовто-блакитний, за гетьмана Павла Скоропадського було замінено на блакитно-жовтий. 13 листопада 1918 року він став і державним символом Західноукраїнської Народної Республіки. 20 березня 1920 року затвержений на Підкарпатській Русі, а з 1939-го — в Карпатській Україні.


Газета «СВОБОДА» від 8 грудня, 2006 року.

Цікаво. Випадково на добре відомій картині крайній прапор зліва (згорнутий) має жовтий колір зверху, а блакитний знизу? Чи Рєпін знав, що жовто-блакитний прапор повинен мати жовте зверху?

Рєпін знав, що жовто-блакитний прапор повинен мати жовте зверху?
Ілля Рєпін, «Запорожці», 1880—1891, полотно, олія, 203 х 358, Державний Російський музей, Санкт-Петербург.

До речі, це може бути гарним коментарем до того державного безладу, що існує в країні. З сакральної точки зору жовтий колір означає активне, творче, сонячно-вогняне, духовно-божественне начало, а блакитний — пасивне, вологе, консервативне начало, яке потребує активізації та одухотворення.

Якщо на прапорі вгорі зображається колір духовно-божественного начала, то це значить, що саме воно визнається головним, домінуючим, що відповідає природному стану Всесвіту. В іншому разі (коли на національному прапорі синій колір розміщено над жовтим) це означає, що нація визнає панування пасивного над активним, консервативного над творчим, матеріального над божественним, творіння над Творцем, що суперечить природному стану Всесвіту і є символом всього негативного в нашій державі.

Антон Супруненко